Від насолоди магічними ароматами до споглядання екзотичних образів, створених у його колекціях, від невідомих тактильних відчуттів при зіткненні з рідкими тканинами до заворожливої музики на його показах – усе сплітається в єдиний чудовий круговорот при знайомстві із творчістю цієї самої загадкової персони Країни Висхідного Сонця.

Kenzo Takada народився в Кіото, на півдні Японії, в 1940 році. За традицією його зразкової родини, шлях дитини був визначений – він повинен стати літератором. Однак хлопчик мав власні переконання й всупереч батькам виїхав у Токіо, де влаштувався працювати простим малярем, по вечорах займаючись на курсах у художній студії.

В 1958 році Такада надійшов у Школу Моди Bunka Gakuen. Спочатку хихикали над його нечоловічим вибором однокурсниці незабаром заповажали Кензо, усвідомлюючи, що він талановитіше їх всіх, разом узятих. Відразу після першого тріумфу – перемоги в престижному національному конкурсі Soen в 1960 році – молодого дизайнера запросила на роботу мережа магазинів Sanaі. Кензо був незвичайно працездатний, він натхненно створював більше 40 найцікавіших моделей на місяць. Але через 4 роки Такада кинув всі й переїхав у Париж – столицю модного Олімпу.

Однак у столиці його ніхто не чекає. Це самий важкий час у житті Кензо. Із працею влаштувавшись, цілеспрямований японець пропонує свої ескізи найвідомішим  маркам. І отут його вперше зауважують: 5 моделей доводяться по смаку знаменитому кутюрье Луи Феро (Louіs Feraud). Такада швидко здобуває популярність в fashіon-кругах і починає працювати з великими виробниками.

В 1970 році в Кензо готова повноцінна колекція. Він знаходить стародавній магазинчик, своїми руками (придався досвід маляра!) його ремонтує, створює оригінальний інтер’єр і виставляє тут свою лінію одягу. Спокушених парижанок японський стиль Кензо зачаровує миттєво. Їх скоряє відчуття гармонії, що дарують речі з високоякісної бавовни в стилі casual, їм подобається незвично зручна лінія плеча нової форми костюма.

Концепція кутюрье – феєрична гра форми й кольору
Концепція кутюрье – феєрична гра форми й кольору
Настільки успішний бутик “Jungle Jap” американський Vogue називає новим щаблем у розвитку паризької торгівлі готовим одягом. В 1972 році Такада влаштовує перше велике дефіле на вокзалі Orsay, це приголомшуючий тріумф.

В 1975 році для Кензо наступає момент істини: перший показ на батьківщині. Побоювання даремні, Токіо приймає свого героя із захватом, два роки через такий же успіх чекає Такада в Нью-Йорку. Завдяки невзначай загубленій фразі Кензо називають “Великим Білим дизайнером”, хоча білий колір – саме  не фаворит у його колекціях, які являють собою феєричний калейдоскоп відтінків і самих мудрих ліній. Цей стиль неможливо не скопіювати, не переплутати з іншим. В 1990 році в Такада з’являються чоловічі й дитячі колекції, джинси й абсолютно унікальна парфумерія.

Flower by Kenzo – це букет пармской фіалки, дикого глоду, смородини, гедиона, циклозаля…
Flower by Kenzo – це букет пармской фіалки, дикого глоду, смородини, гедиона, циклозаля…
Улюблені мотиви Кензо – квіти й листи. Флакон самих знаменитих його парфумів виконаний у формі витонченого аркуша. Дизайнер обожнює принты у вигляді шкір тварин, варіації на тему шотландки й сміливі комбінації квітів. Він увів у моду прості, злегка дитячі силуети: шорти до коліна, плаття-светри, короткі пальто, величезні берети, і, звичайно ж, рукава-кимоно. База з Кензо – японські традиції, але він по-новому інтерпретує й іспанські болеро, і австрійські жакети, і індійські штани, і китайські туніки.

В 1999 році Кензо Такада створює свою останню колекцію в стінах власного Будинку Моди. Права на світовий бренд зі скандалами й судовими розглядами передані холдингу LVMH. Художнім з Kenzo став Жиль Розье, що, треба віддати йому належне, порадував дбайливою й віртуозною інтерпретацією кращих традицій стилю. Однак кожна наступна колекція марки – це чергова, нехай навіть чудова й бездоганна, скульптура з того ж самого матеріалу, з яким у свій час працював сам Кензо Такада.

Цікаво, що означають “розкидані кружечки”? У наш час люди усе більше й більше починають самовиражатися за допомогою одягу. З’являється безліч цікавих образів, незвичайних квітів, як говориться, – більше весни! Кружок, горошок, овальчик – все це більш ніж реально й привабливо.

На початку 70-х років горошок був прогрессивом, його любили, почитали й, головне, носили, практично не знімаючи. В основному, звичайно, жінки. Божевільний час модниць у капелюхах і чарівних білих платтячках у червоний горошок з маленькими лаковими сумочками й на високих каблучках – прекрасна картинка! Нині, видимо, горошок відносять до underground style. Це не performance, звичайно, але таки сміло. А взагалі в природі кола, спіралі, овали – це основні форми живих істот. Так що в окружності завжди є щось привабливе.

Отож , горошок як лінія в одязі може бути віднесений до будь-якого стилю. Можливо, це буде жовтого кольору легкий шарфик із червоненькими кругляшками, що цілком впише в міський стиль. Можуть бути й кеди в горох, і джинси, і яка-небудь ненав’язлива футболка або спортивна кофточка. Можливо, це темного кольору блуза у світлу цятку, що цілком підійде під строгі штани й туфлі на каблуці. Зрештою ,  припустимі навіть неяскравого кольору піджак або напівпальтечко з жовтим або жовтогарячим горошком – цілком по^-весняному!

А спіднички? Тут, по-моєму, взагалі без питань. Дівчина завжди буде виглядати дуже мило в коротенькій спортивній спідничці у великий горошок. А в елегантній спідниці нижче коліна в дрібний горошок – досить елегантно. Циклічне повторення кружечків може бути задіяне в різних речах і аксесуарах. Капелюшка, кепочки, пояса, колготки, гольфи можна підібрати на будь-який смак. Як ви вже догадуєтеся, кольори можуть бути найрізноманітнішими  – від яскравих, волаючих до приглушених, пастельних. Ходите, шукайте, помічайте й використайте!

Загалом , горошок – це може бути й весело, і стильно, і елегантно, і навіть строго. Головне – не забувати про грамотне сполучення всіх елементів одягу, тонкій гармонії й почутті міри. Не вітається нічого аляпистого. Кругляшки в одязі додадуть вашому образу жіночність, ніжність, вишуканість, можливо, підкреслять якісь милі, дитячі риси.

На закінчення можна сказати: не соромтеся показувати собі й навколишній своїй оригінальності! Будь-яка свіжа ідея надихає й спонукає до творчості. Горошок завжди був актуальний, але трішки фантазії – і він зможе послужити вам ефектним інструментом для зовсім нового рішення вашого костюма. Бажаю успіхів у створенні образів!

Напевно в гардеробі кожного з вас є пари джинсів, а те й дві, три, чотири… Не дивно, адже джинси – це, мабуть, самий популярний одяг у світі. Здавалося б, про джинси все сказано. Але найчастіше доводиться зіштовхуватися з елементарною джинсовою неосвіченістю – ми не знаємо, як вибрати джинси, як їх стирати, які джинси нам ідуть.

У цій статті я ще раз повторю очевидні ради, які ви, напевно, уже чули, але, швидше за все, не з.

Визначимо розмір.

Звичайно розмір джинсів визначається двома параметрами – обхватом талії й довжиною. Waіst (талія) – W, Length (довжина) – L. Для того щоб визначити відповідність розміру джинсів вашому звичайному розміру, відніміть від свого розміру 16. Наприклад, якщо у вас 44 розмір, шукайте джинси 28-го розміру. Однак для того, щоб переконатися, що джинси вам впору, звичайно ж, необхідно їх міряти. Про довжину – вона варіюється від 28 до 36 розміру. Розмір L28 відповідає росту 157-160, L36 – 190.

Перемо правильно.

Джинси стали для нас повсякденним одягом і найчастіше, доглядаючи за ними (хоча хіба можна це назвати залицянням?), ми не дотримуємо елементарних правил. Просто кидаємо їх у пральну машинку й включаємо режим інтенсивного прання при 60, а те й при 90 градусах, а потім дивуємося, що джинси втратили свій вид.

Отже, кілька правил прання джинсів.

не стирайте джинси у воді вище 40-50°С;
не стирайте джинси отбеливающими порошками;
перед пранням виверніть джинси навиворіт і застебніть блискавку;
нові джинси під час перших прань можуть офарблювати воду, це нормально й не говорить про їхню низьку якість;
не сушите джинси на сонце;
не бійтеся гладити джинси після прання, від цього вони стають м’якше й будуть виглядати новее.

Як підібрати джинси по фігурі?

Повторюся, що судити про те,  чи підійде вам та або інша модель, можна тільки після приміряння. Навіть в одного виробника не знайдеш двох ідентичних пар джинсів. Хоч небагато, але вони відрізняються. Що говорити про різні фірми й, тим більше, про різні покрої. Проте  , що випливають рекомендації дадуть вам подання про те, що вам іде, а що ні.

Bootcut fіt – джинси цього покрою щільно облягають стегна, колоша розширюється до щиколотки. Лінія талії небагато занижена, штани подовжені. Змодельовані для носки із черевиками. Підходять для більшості типів фігур.

Easy fіt – класичний покрій, облягає стегна, колоші небагато заужены до щиколотки. Лінія талії може бути небагато занижена. Підходить всім, особливо рекомендується жінкам, упевненим у бездоганності своїх стегон.

Slіm fіt – облегающие по стегнах і по всій довжині, лінія талії небагато завищена. Ідеальні для мініатюрних, худеньких, хлоп’ячих фігур.

Не тільки штани…

Сьогодні джинси – це ціла індустрія. Джинси асоціюються в нас не тільки зі штанами із джинсової тканини, але й зі спідницями, куртками, жилетками, сумками й навіть… чоботями.

Навіть меблі примірили на себе джинсову одежинку. Дизайнери пропонують свіжі рішення, джинси кольору індиго приймають у свою компанію побратимів самих неуявних розцвічень. Над джинсами експериментують, джинси боготворять, джинси носять у будь-якій ситуації.

А тепер кілька рад тим, кому стара пара джинсів уже порядком поднадоела. Не поспішаєте неї викидати, давайте зробимо з її ексклюзивну річ.

Пам’ятаю, багато років тому ми – діти тусовки – знущалися над своїми джинсами як могли: рвали, малювали на них, вишивали яскравими нитками й бісером. Пам’ятаю свою сумку, що сли зі старих джинсів, пам’ятаю бабусь на ослонах, з інтересом запитувачів, де це я так упала, що порвала джинси у всіх мислимих місцях. Хто б міг подумати, що все повернеться…

Щоб перетворити старі джинси, досить перетворити їх у бриджі, розшити по своєму смаку, використовуючи мереживо з бавовни, бахрому з із, тасьму різного кольору й ширини, ґудзика, додати оригінальний пояс.

І перед тобою зовсім нова, дуже модна річ. Навіть рвані місця не перешкода. Їх можна залишити або закрити аплікацією із блискіток.

Ще одна оригінальна ідея – виконаєте по краї джинсів бахрому й пробийте різні по розмірі блочки. Виходять модні бутичные штанці.

Віддрукуйте  малюнок, що сподобався, у копіювальному центрі на джинсовій тканині. Потім можна зшити з її оригінальну сумку.

Спортивна джинсова куртка перетворить, якщо розшити її рукава блискаючими аплікаціями й стразами.

Джинсовий пояс – відпоріть у джинсів пояс, розставте позаду посередине за допомогою еластичної тасьми й стачайте нижні зрізи, прихопивши між ними тасьму з пір’ям. Додатковий ефект додасть пояс зі стразів, просмикнутий у шлевки.

Декоративний напульсник складе конкуренцію будь-якому класичному браслету. Браслет вишивається нитками й бусинками, клеєм наклеюються текстильні квіти. Кріпиться напульсник кнопками.

Подальше присвячується дівчинам з гарним смаком, почуттям стилю, але! Частенько буває, що саме в них фінансове становище зі знаком мінус. Мінус цей ба-а-альшой і безкомпромісний, хоч плач. А от плака_-те й не треба, ніколи, мода несеться, як сбесившаяся кінь. Що ж робити, адже так хочеться геть те платтячко, ці чобітки, ах, як вони мені підійдуть, ці чобітки! І пальто в мене немодне,  чи жарт – третій сезон пішов, і все – у голову лізуть думки про самогубство. А як жити?

Значить так. Думки ладь. Знайди два-три вільних дня, не менше, і стільки ж глянсових журналів – обов’язково новітніх. Прочитай і переглянь їх уздовж і поперек і зроби висновки – це ти вмієш? Намалюй образ, прикинь, що тобі необхідно, з огляду на всі новітні тенденції, підрахуй гріш – не реви! – і вперед, на ринок!

Ах, так, саме головне! Тобі знадобляться сталеві нерви, і якщо ти не є щасливою їхньою власницею, обов’язково з над собою й захопи валеріанку.

Ще одна корисна рада – не бери із собою чоловіка, інакше ваші відносини будуть зіпсовані, навіть якщо це батько або брат. Не зрозуміти йому, чим відрізняється ця блакитненька кофточка від сусідньої. А че, ця вовняна, та теж, але ця ще й дорожче у два рази.

А от тепер починаємо наш екстремальний шопинг, да-да, экстрима отут хоч відбавляй. Адже потрібно бути свого роду генієм, щоб у купі ганчірок, що висять “типу” рядами, у юрбі народу, що обов’язково йде в протилежну сторону, углядеть ту саму, твою річ. Це, звичайно не бутик, де все висить у вітрині, на манекенах і на вішалках. І попереджувальні продавці, і примірювальна з величезним дзеркалом.

Тим вище ти піднімешся у власному хіті-параді, це адже не слабко – изгибаясь немислимо, намагаючись потрапити хоч однією частиною тіла в осколок, що зветься дзеркалом, представить себе в реальному вимірі. А через брак примірювальної прийде влаштувати сеанс стриптизу для не завжди вдячних глядачів. Плюсів у такому шопинге, зі справа, мінімум, але якщо ти вмієш наплювати на суспільну думку, тебе чекає успіх, помни це!

Я попереджала, що, можливо, знадобиться не один день, це важливо – не квапитися. Багато хто, устав від довгих пошуків, виснаживши нервові ресурси, купують що-небудь, про що пізніше здорово жалують, це я з особистого досвіду з.

Ну й головне – торгуйтеся! За кордоном (і не тільки на Сході) тим, хто не торгується, плюють вслід і вважають за лохів. Ох уже ця широка російська душа! Але якщо ти живеш у режимі економії – заощаджуй, а не вмієш – учися. До речі, раз уже згадали росіянку душу… Є ще одна причина, по якій люблю я ринок: тут тебе й з, завалять компліментами на рік уперед, і так само запросто обматерят, але якось необразливо, для зв’язування слів. Розважає мене похід на ринок, хоч і утомлюєшся жахливо.

Ну, от ти й будинку! Приміриш все куплене у всіх можливі (і неможливих) комбінаціях, так що я говорю, сама все знаєш. Як, коштувало того? Швидше за все, відповідь буде позитивний. А зекономлені гроші витрать на манікюри-педикюри, солярій і перукарню. Просто доглянута дівчина гарна в будь-якому одязі, а ще краще – без її зовсім. Це знайомий поділився правдою життя, той ще цінитель.

І повір, це фигня, що в тім бутике речі якісні, а на ринку – ганчір’я. Є в мене знайома – господарка одного відомого магазина модного одягу й трьох “крапок” на ринку. Вона зізналася по великому секреті, що й для магазина й для ринку речі купує в тому самому   місці, по одній оптовій ціні, так-те. А мода несеться зі скаженою швидкістю, і не встигнеш ти стоптати каблуки модних чобіт, як з’являться зовсім нові моделі. Головне, простеж – ніякого шлюбу!

Я нагадаю, стаття в основному для тих, у кого амбіції більші, а гаманці прямо їм протилежні. Але якщо ти – та, хто може собі дозволити ці затишні, що приємно пахнуть дорогі салони – наплюй на все, що прочитала, і дозволяй, дозволяй! Приємне обслуговування, спокій і стильний інтер’єр заощадять купу часу, нервів, хоча й не грошах. Так не шкода!

Вибираючи той або інший одяг для офісу, думайте не тільки про ваш комфорт, але й про комфорт навколишніх (тобто, ваших колег). Це, мабуть, перше правило. Друге: помнете також про те, що якщо ви прагнете домогтися успіху, зробити кар’єру, варто одягатися так, немов ви вже домоглися бажаних результатів у бізнесі й зайняли ту посаду, що вам хотілося б зайняти. І третє: візьміть до уваги загальноприйняті правила гардероба, доречного в офісі.

Не коштує:

Носити в офіс громіздкі прикраси

Громіздкі прикраси покликані привертати увагу навколишніх, вони будуть доречні в певній телепередачі, на вулиці, на вечірці, але вуж ніяк не на робочому місці, де у вас інші завдання й мети.

Носити штани й джинси з дуже низькою посадкою

Не варто носити штани або джинси з дуже низькою посадкою, завдяки якій робиться якийсь акцент на вашу нижню білизну. Подібний вид смотрится трохи вульгарно в офісній обстановці й ніяк не розташовує до серйозної роботи.

Носити міні спідниці

Навіть якщо у вас відмінна фігура, не коштує расхаживать по офісі в міні-спідниці, демонструючи свою бездоганність. Міні-спідниця так само як і громіздкі прикраси, покликана привернути увагу публіки, особливо , чоловічої половини. Подібний одяг діє отвлекающе на робочому місці, не дає зосередитися на роботі. Крім того, зі створюють образ якоїсь легковажності, витання в хмарах, непрофесіоналізму.

Носити легкий прозорий одяг

Якщо Ви бажаєте привернути увагу ваших колег, керівництва, партнерів вашими професійними успіхами, то й одягайтеся відповідно, властиво впевненому досвідченому фахівцеві. Легкий прозорий одяг все-таки  більше підійде для неформальних вечірок або відпочинку на пляжі в моря.

Носити шорти

Шорти ніколи не вважалися й навряд чи коли-небудь будуть уважатися діловим одягом або одягом, придатної для офісу. Шорти вже завоювали з неформального одягу для відпочинку.

Носити топи на тонких бретельках
Подібний одяг рекомендується або зовсім не надягати в офіс, або сполучити з жакетом або піджаком. Діловий стиль припускає більше закритий і стриманий стиль.

Носити мішкуватий одяг

Не варто надягати в офіс мішкуватий одяг, що створює враження того, що вона як мінімум на 2 розміри більше вашого звичного розміру. Добре, коли у вас є свій власний стиль в одязі, однак мішкуватість і “одяг на виріст” в офісі все-таки  створить вам негативний імідж.

1. Щоб бути елегантної, зовсім не обов’язково додержуватися останніх тенденцій моди й скуповувати в магазинах речі з нових колекцій за надзвичайними цінами. Звичайно, бажано цікавитися сучасними розробками дизайнерів і модельєрів, перегортати на дозвіллі журнали, звертаючи увагу на те, що особливо актуально в тім або іншому сезоні: яка довжина, матеріали, фасон, кольори. Озброївшись пропонованими радами, потрібно спробувати подумки примірити пропонований образ на собі. Адже тільки Ви безпомилково знаєте, які плюси й мінуси у Вашої фігури, що вам іде й навпаки псує, а також яка припустима кількість грошей передбачена Вашим бюджетом на відновлення гардероба.

2. Елегантність проявляється в продуманому виборі квітів і візерунків тканини, форми й розміру комірів, довжини спідниць, у виборі додаткових аксесуарів і прикрас. Приблизно кожний може із упевненістю назвати кольору, які є для нього улюбленими й вибираються при покупці одягу. Адже, як відомо, певний відтінок кольору одній людині може безумно йти, наприклад, підкреслюючи глибину його очей, а іншого, навпаки, псувати, роблячи особу тьмяним і непоказним і т.п. Зовсім не обов’язково зацикливаться тільки на одному (чорному або білому) кольорі. Експериментувати з колірною гамою не тільки можна, але й потрібно. Виберіть кілька основних квітів, які обов’язково повинні бути присутнім у Вашому гардеробі, інші нехай проходять твердий відбір. Не бійтеся купувати речі яскравих і кричущих квітів, наприклад, жовтогарячого або жовтого. Якщо колір дійсно не псує Вас, то чому б не внести в такий спосіб якась розмаїтість у Ваш стиль? Набагато приємніше дістати із шафи “сонячну” маечку й створити собі з її допомогою “жовтогаряче” настрій, чим, наприклад, щодня надягати нудні чорні блузки й т.д.

Визначившись із квітами, потрібно навчитися комбінувати їхній один з одним, наприклад, класичним сполученням квітів уважаються пари: червоний-чорний, коричневий-жовтий, білий-чорний і інші. Важливо, щоб одяг і аксесуари гармоніювали один з одним, а кількість квітів не перевищувало трьох. Ніж яскравіше й оригінальніше розцвічення тканини, тим простіше повинен бути фасон одягу, але не обов’язково. Дати однозначна відповідь, що Вам піде, а що ні, як Ви розумієте, важко. Все це потрібно почувати інтуїтивно, тому розвивайте в собі ці здатності, і результат не змусить себе довго чекати.

3. Безперечно, елегантність ґрунтується й на почутті міри. В одязі повинна бути якась система, певний порядок. Важко бути елегантної, якщо одяг купується час від часу  під час рідких “набігів” на магазини. Якщо у Вас немає настрою або Ви не маєте у своєму розпорядженні достатню кількість часу, щоб присвятити його походу за покупками, то просто відкладете цей захід до більше зручного випадку. Також не купуйте ту річ, у виборі якої Ви сумніваєтеся, краще примірте її й відкладете, придивитеся до інших моделей, нехай пройде якийсь час, а потім поверніться й спробуйте глянути на неї знову вже більше тверезим поглядом. Якщо Ваше – купуйте сміло, якщо щось зупиняє, і душа не лежить, значить не коштує й намагатися полюбити річ, що потім Ви закинете в шафу й забудете про її існування.

4. Нерозривно пов’язане з елегантністю й така якість, як акуратність. Не дозволено носити ту саму   річ кілька днів підряд. Навіть якщо у Вас скромний гардероб, чергуйте одяг, комбінуйте ту саму   спідницю з різними кофточками, доповнюйте Ваш образ красиво зав’язаною хусткою, ременем, біжутерією. Одяг неодмінно повинна бути чистої, охайної, випраної, вигладженої: ніяких відірваних ґудзиків, стоптанных каблуків, стрілок на колготках або панчохах. Ви повинні завжди виглядати бездоганно: не важливо,  чи зібралися Ви в театр, на ділову зустріч або забігли до сусідки на чашку сподіваючись. Волосся повинне бути чистий і покладеними, манікюр свіжим, макіяж помірним і вмілим.

5. І, нарешті, ще один нюанс – парфуми. Приємний аромат супроводжує елегантну людину всюди. Нехай у Вас буде кілька ароматів для різних випадків, головне, щоб обраний захід був дійсно Вашим. Перед виходом з будинку нанесіть парфуми на зап’ястя, скроні, ямочки на ліктях, мочки вух. І не забувайте про помірність, думайте про оточуючих Вас людях.

Зараз у моді великі сережки, у так званому стилі “фешн”. І, що цікаво, це може бути як дешева біжутерія, так і дорогі коштовності. Головна вимога -щоб ваші прикраси були великого розміру. Сережки вигадливих форм, з дорогоцінних металів і синтетичних матеріалів, з яскравими каменями – повинні бути добре помітні!

Так, ми не зрячи звернули увагу на камені, адже зараз сережки з ними – просто писк! У цьому сезоні в моді яскраві цитрини, аметисти, аквамарини, сапфіри й смарагди в одному підвіску. Або ж пари сережок, а в кожній – різні камені. На вулиці літо, тому не варто соромитися: багата палітра матеріалу в сергах говорить не про вульгарність їхньої власниці, а скоріше про її оригінальність і оптимізм.

Але не варто ховати глибоко в скриньку сережки зі світлими каменями. Зараз як і раніше актуальними залишаються довгі масивні серги з коралами й перлами. Перлини на кінцях можуть бути як ідеально круглої, так і каплевидной форми.

Цим летом набирає обороти ще й “пляжна мода” аксесуарів. Наприклад, дуже стильно будуть смотреться браслети й серги у формі кілець, обтягнуті тканиною з морським малюнком. У курортному місті дівчині без такої краси ну ніяк не обійтися.

Коли будете купувати собі сережки, зверніть увагу на те, які вам подобаються в першу чергу. Психологи затверджують, що вибір форми сережок диктується не тільки смаком або матеріальним статком, але й характером жінки.

Отже, якщо вам сподобаються сережки трикутної форми, то у вас, швидше за все, непередбачений характер. Якщо кути сережок ще й гострі – те це ознака явного прагнення до придушення інших людей. Сподобалися серги эллипсовидной форми, тоді, по твердженнях учених, ви – надійна й емоційна; чотирикутні – виходить, самовпевнена й цілеспрямована жінка, який подобаються чоловіки з рішучим характером. Круглі сережки найчастіше  вибирають урівноважені й стримані представниці слабкої підлоги, а серги з фігурками – дами, які бажають за всяку ціну відрізнятися від інших.

Ч

Можна, звичайно, спробувати подивитися очами чоловіків на їхнє сприйняття слабкої підлоги. У кожній жінці чоловік підсвідомо бачить майбутню матір, тому, повторимося, підсвідомо, і ніяк не інакше, чоловік звертає увагу на довгі ноги (вони у випадку небезпеки можуть віднести потомство) і тонку талію, що, як з’ясували вчені, є ознакою плідності. Чоловіка, напевно, і самі не знають, чому це їх так залучає.

Довгі ноги – це не проблема, у всякому разі, ілюзію нам допомагають створювати каблуки. Це повинна бути не обов’язково шпилька – стійкий каблук вище 5 див або гарна танкетка теж перетворять ваші ноги. Головне, щоб взуття було зручної, а також легкої, і не створювалося враження колод, у яких ви ледве ноги пересуваєте.

Тонка талія – це вже посложнее. Циганки нав’язували на стегна хустки, що візуально робило талію тонше. Тоненький пасок на однотонному платті буде робити те ж враження. Збільшити або зменшити ваші розміри допоможуть смугасті речі. Наприклад, вертикальні смуги зроблять вас стрункіше, а широкі горизонтальні зрительно збільшать потрібні обсяги.

Що можна сказати про самий одяг у цілому? Чоловіка рідко зауважують, у що ви одягнені, але їх залучає той одяг, що зрительно легко зняти, а виходить, набагато більше уваги залучає спідниця, а не штани. Якщо ж ви не можете носити спідниці, або штани для вас більше кращі (звичні), то краще вибирати однотонні й, по можливості, що прилягають до тіла. Якщо говорити про жіночі туалети, то чоловіка не люблять штанів. Чоловіка не переносять безформних светрів з довгими, як у Петрушки, рукавами. Дівчина в такому одязі сприймається ними не інакше як “свій хлопець”. Крім того сильна підлога відвертає ніс від дам у тупоносих черевиках на товстій підошві.

Кожна дівчина повинна превосходно знати свої достоїнства й недоліки. Підбирайте одяг під себе: якщо у вас гарні ноги,то міні-спідниця зробить вас непереборної, якщо ж ноги не дуже, зробіть вашою ізюминкою будь-яку іншу частину вашого тіла. Не варто гнатися за модою, якщо модний одяг робить вас безформної й непривабливої, – у цьому випадку краще використати класичний стиль, він підкреслить вашу індивідуальність.

Колір також є важливим елементом. Наприклад: виглядати як світлофор або як сіра миша зовсім недобре, краще дотримуватися золотого правила: всі добре, що в міру.

Не потрібно повністю або частково оголюватися, це не доведе до добра  . Краще сховати деякі деталі від його погляду чимсь щільним або напівпрозорим.

Учені затверджують, що такі рукавички з’явилися ще в Древньому Єгипті, за кілька тисячоріч до нашої ери. Уважається, що саме в рукавичках єгиптяни працювали, захищаючи руки, і їли, захищаючи руки від гарячої їжі. Древня рукавичка була знайдена при розкопках гробниці Тутанхамона, і ця рукавичка мала відмінність – у ній уже всі пальці розділялися.

Якщо звернутися до стародавніх греків, то вони не схвалювали людей, що носили рукавички, уважаючи їхній неженками. В основному стародавні греки використали рукавички для роботи. Доказом цьому служить Гомер, що описує Одиссея, що застала батька в рукавичках за прополкою бур’янів.

Середні століття й Ренесанс стали часом культу рукавичок. Рукавичка придбала крім функціонального призначення ще й символічне, вона стала атрибутом влади – королівської, судової, єпископської. Рукавичка діє нарівні з печаткою, свідчить про високий статус її власника.

Епоха рукавичок триває аж до кінця XІ століття, коли виходити на вулицю без рукавичок уважалося непристойним. Кожна    дама, що стежить за модою, у своєму гардеробі мала кілька десятків пар рукавичок.

Наприкінці  XVІІІ століття входять у моду довгі рукавички, що завоювали популярність у вимогливих модниць, зростає інтерес чоловіків до рукавичок. По свідченнях сучасників, Наполеон Бонапарт у своїй колекції мав більше 240 пару рукавичок. Він їх носив практично цілодобово й призивав однодумців надходити так само.

Чоловічі рукавички, на вимогу моди XІ століття, повністю втратилися прикрас, стали строгими, аскетичными. А в жінок були свої радості – увійшли в моду екстравагантні рукавички без пальців – мітенки. Слідом за появою ажурних панчіх з’явилися ажурні рукавички.

У Європу з Росії завозять неймовірно м’які й еластичні лайкові рукавички, на виготовлення яких ішла шкіра новонароджених цапенят і ягняти. Самими модними жіночими рукавичками стали цапині, а чоловічими – свинячі, а для спортивних рукавичок брали шкіру собак.

Останній сплеск інтересу до рукавичок доводиться на середину ХХ століття. Сучасникові може здатися, що втрачено романтику, що сторіччями огортала історію рукавичок, але останні тенденції моди говорять про те, що жодна  колекція модного одягу не обходиться без такого важливого аксесуара, як рукавички. Вони дозволяють грамотно й вигідно підкреслити унікальність створеного образа.

Сьогодні для виготовлення високоякісних рукавичок потрібна шкіра спеціального вироблення. Вона повинна бути міцної й одночасно тонкої, гладкої, еластичної. Товщина перчаточной шкіри становить 0,4-1,0 мм. Чим менше товщина шкіри, тим, як правило, рукавички дорожче (виключення становлять рукавички зі шкіри оленя – чим толще, тим дорожче).

Основні види перчаточной шкіри наступні. Шкіра ягняти – використається при виготовленні досить із, елітних рукавичок. Шкіра цапеняти – більше шорстка шкіра, товста, менш еластична, чим шкіра ягняти, має пористу структуру, звичайно використається для більше дешевих рукавичок.

Шкіра оленя є традиційним матеріалом для виготовлення рукавичок. Її головні властивості – еластичність, м’якість, міцність і високий теплозахист, переважає характерний шагреневий малюнок. Сировинна база виробництва оленячої шкіри розташовується на північних територіях.

Дуже рідко, не для масового виробництва рукавичок, використають шкіру коропа й інших великих риб, гусячу шкіру, страусиную шкіру. У процесі носки краще іншої рукавички з оленячої шкіри, шкіри цапеняти – це недорогі рукавички.

Рукавички виробництва Італії, Фінляндії, Угорщини є елітними й дорогими, вони мають різноманітну колірну гаму. Чеські й румунські рукавички роблять зі шкіри, що виглядає максимально природно. Варто відзначити, що деякі українські рукавички по споживчих властивостях наближені до угорських, але коштують значно дешевше.

Втім, це й не дивно. Були часи, коли ґудзик коштував у кілька разів дорожче одягу. Наприклад, індіанці ґудзиками, зробленими зі срібла, розраховувалися за товари, які купували в поселенців у торговельних крамницях. Також відомо, що французький король Франциск І якось замовив ювелірові 13600 маленьких золотих ґудзиків для обробки лише одного оксамитового костюма. Цікаво, що кожна світська людина в той час мав не менш тридцяти костюмів (на щодня  місяця) і щодня їх міняв. Недарма виникло прислів’я: “Дворянство носить свої доходи на плечах”.

У стародавності люди замість ґудзика використали паличку, що прив’язували до шкіри. Але це здогаду вчених. Одні з перших відомостей про шпильки-ґудзики, які використали в одязі жительки Афін, ставляться до 570 року до н.е. Однак слово “ґудзик” потрапило на Русь зі Сходу, прийшло воно з давньоіндійської мови й буквально означає “кому, маса”. До російських модників ґудзик, що тоді називали “пугвицой”, докотилася наприкінці  ХV – початку ХVІ століття. Як не дивно, інтерес до неї виявили більшою мірою  чоловіка. Адже тоді по яскравості й розкоші чоловічий одяг не уступав жіночої. Лише поступово з жіночого одягу стали зникати шнурівки, тасьми й гачки. І дуже незабаром деякі модниці кравців просили підбирати під ґудзики тканини із золотим і срібним шиттям, а не навпаки. Ґудзиками починають прикрашати не тільки одяг, але туфлі й черевики. Хроніка ХVІІ століття оповідає про дам, що носили на одязі від п’ятдесяти до ста маленьких декоративних ґудзичків.

На виготовлення ґудзиків ідуть такі матеріали, як кістки, рога, дерево, метал, скло, шкіра. Відомі керамисты і ювелірних справ майстра ставилися до виготовлення ґудзиків з такою ж вигадкою, з який створювали свої вази й підвіски. У Росії стають популярними ґудзики з каменів – яшми, агата й малахіту. Якщо давньоруські ґудзики мали форму кульки з вушком, то пізніше вони міняються. Крім кулястих, з’являються ґудзики подовжені й плоскі за формою, більші й маленькі. Особливо був коштовний ручний дизайн. Поряд із чудовими зразками із золота, срібла й дорогоцінних каменів, почали з’являтися обтяжні ґудзики. Їх робили в тон одягу, головним уборам, обтягаючи матеріалом або шкірою дерев’яний або кістяний ґудзик на ніжці. Ґудзика з наскрізними отворами ввійшли в моду пізніше.

Часто можна було побачити з в одязі з ґудзиками, на яких зображена символіка того або іншого роду відмінності, особливо це стосувалося військової форми.

У древні часи застібка-ґудзик з покликаний “не пускати злу силу” до людини. Ґудзик мав магічне значення. Недарма в словнику Володимира З написано, що “ґудзик – це пугалка”. У порожні ґудзики вкладали невеликий предмет, що при ходьбі видавав звук. Ґудзик був оберегом.

Всі модні сюжети прикрас для аристократії – букети, квіти й птахи – спритно й добірно вміщалися на поверхні ґудзиків у вигляді бездоганних стібків або мініатюр. Такі ґудзики передавали в спадщину. Більше того, включали до складу приданого.

Відомим постачальником пейзажних ґудзиків з фаянсу й порцеляни в європейські країни в ХІХ столітті стає японська школа. У числі колекційних і донині   залишаються китайські ґудзики розміром в 3/8 – 3/4 дюйма. Сьогодні їх уцелело всього кілька десятків. Секрет їхнього оригінального розпису й технології так і залишився не розкритим.

ХІХ століття стало “золотим століттям” для ґудзика. Починається їхнє масове виробництво. Головною їхньою якістю стала величезна розмаїтість фасонів і розцвічень, а також недорога ціна. Ґудзики стають доступні всім верствам населення. Рідкісні ґудзики нанизують на нитці. Так з’являються перші збирачі ґудзиків, виникають навіть суспільства колекціонерів, відкриваються виставки й музеї рідких екземплярів ґудзиків. І зараз аматорів колекцій скоряє й приголомшує музей ґудзиків у провінції Шандунь у Китаю, де зібрано 110000 ґудзиків.